Куліш К.В.,2025
ЛНУ імені Івана Франка ,ЕКФ-41с
Е-ГРИВНЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНЕТАРНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Стрімкий розвиток ринку віртуальних активів та децентралізованих фінансів (DeFi) створює нові виклики для традиційних банківських систем. У відповідь на зростання популярності приватних криптовалют (Bitcoin, Ethereum тощо), центральні банки світу активізували роботу над створенням власних цифрових валют (CBDC). Для України, яка прагне стати одним із європейських лідерів у сфері фінтеху, впровадження е-гривні є стратегічним завданням, що потребує ґрунтовного наукового аналізу.
Метою роботи є дослідження потенційного впливу цифрової валюти Національного банку України (е-гривні) на трансформацію платіжної інфраструктури та фінансову безпеку держави.
На відміну від класичних криптовалют, які характеризуються волатильністю та відсутністю єдиного емітента, е-гривня є фіатною валютою, що має статус законного платіжного засобу, гарантованого державою. Згідно зі Стратегією розвитку фінансового сектору України, е-гривня розглядається як інструмент для підвищення рівня фінансової інклюзії та зменшення вартості транзакцій [1].
Ключовою перевагою впровадження CBDC є можливість використання «програмованих грошей» на базі смарт-контрактів. Це дозволить державі автоматизувати цільові виплати (субсидії, соціальну допомогу) та забезпечити прозорість використання бюджетних коштів, мінімізуючи корупційні ризики. Як зазначає В. Міщенко, е-гривня може стати ефективною альтернативою не лише готівці, а й картковим платіжним системам, знижуючи залежність від міжнародних посередників [2].
Водночас, існують суттєві ризики, пов'язані з кібербезпекою та потенційним відтоком ліквідності з комерційних банків. Якщо населення масово переведе кошти з депозитних рахунків у цифрові гаманці НБУ, це може призвести до здорожчання кредитного ресурсу для реального сектору економіки. Тому міжнародні експерти, зокрема МВФ, рекомендують впроваджувати дворівневу модель CBDC, де взаємодію з клієнтами здійснюють фінансові посередники, а не напряму центральний банк [3].
Окремої уваги заслуговує питання транскордонних розрахунків. В умовах воєнного стану та валютних обмежень, сумісність е-гривні з майбутнім цифровим євро може значно спростити зовнішньоекономічні операції та інтеграцію України в Єдиний європейський платіжний простір (SEPA) [4].
Отже, е-гривня має потенціал стати драйвером цифрової економіки України. Проте її успішний запуск вимагає не лише технологічної готовності, а й виваженої монетарної політики, яка б нівелювала ризики для банківської системи та гарантувала конфіденційність даних користувачів.
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року / Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku (дата звернення: 14.12.2025).
Міщенко В. І., Науменкова С. В. Цифрові валюти центральних банків: світовий досвід та перспективи для України. Фінанси України. 2024. № 1. С. 7–24.
Central Bank Digital Currencies: Behind the Scenes / International Monetary Fund. 2023. URL: https://www.imf.org/en/Publications/fintech-notes/Issues/2023/02/07/Central-Bank-Digital-Currency-Data-Use-and-Privacy-Protection-526432.
Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (зі змінами). Відомості Верховної Ради України. 2021. № 37. Ст. 303.
ЛНУ імені Івана Франка ,ЕКФ-41с
Е-ГРИВНЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНЕТАРНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Стрімкий розвиток ринку віртуальних активів та децентралізованих фінансів (DeFi) створює нові виклики для традиційних банківських систем. У відповідь на зростання популярності приватних криптовалют (Bitcoin, Ethereum тощо), центральні банки світу активізували роботу над створенням власних цифрових валют (CBDC). Для України, яка прагне стати одним із європейських лідерів у сфері фінтеху, впровадження е-гривні є стратегічним завданням, що потребує ґрунтовного наукового аналізу.
Метою роботи є дослідження потенційного впливу цифрової валюти Національного банку України (е-гривні) на трансформацію платіжної інфраструктури та фінансову безпеку держави.
На відміну від класичних криптовалют, які характеризуються волатильністю та відсутністю єдиного емітента, е-гривня є фіатною валютою, що має статус законного платіжного засобу, гарантованого державою. Згідно зі Стратегією розвитку фінансового сектору України, е-гривня розглядається як інструмент для підвищення рівня фінансової інклюзії та зменшення вартості транзакцій [1].
Ключовою перевагою впровадження CBDC є можливість використання «програмованих грошей» на базі смарт-контрактів. Це дозволить державі автоматизувати цільові виплати (субсидії, соціальну допомогу) та забезпечити прозорість використання бюджетних коштів, мінімізуючи корупційні ризики. Як зазначає В. Міщенко, е-гривня може стати ефективною альтернативою не лише готівці, а й картковим платіжним системам, знижуючи залежність від міжнародних посередників [2].
Водночас, існують суттєві ризики, пов'язані з кібербезпекою та потенційним відтоком ліквідності з комерційних банків. Якщо населення масово переведе кошти з депозитних рахунків у цифрові гаманці НБУ, це може призвести до здорожчання кредитного ресурсу для реального сектору економіки. Тому міжнародні експерти, зокрема МВФ, рекомендують впроваджувати дворівневу модель CBDC, де взаємодію з клієнтами здійснюють фінансові посередники, а не напряму центральний банк [3].
Окремої уваги заслуговує питання транскордонних розрахунків. В умовах воєнного стану та валютних обмежень, сумісність е-гривні з майбутнім цифровим євро може значно спростити зовнішньоекономічні операції та інтеграцію України в Єдиний європейський платіжний простір (SEPA) [4].
Отже, е-гривня має потенціал стати драйвером цифрової економіки України. Проте її успішний запуск вимагає не лише технологічної готовності, а й виваженої монетарної політики, яка б нівелювала ризики для банківської системи та гарантувала конфіденційність даних користувачів.
Список використаних джерел:
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року / Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku (дата звернення: 14.12.2025).
Міщенко В. І., Науменкова С. В. Цифрові валюти центральних банків: світовий досвід та перспективи для України. Фінанси України. 2024. № 1. С. 7–24.
Central Bank Digital Currencies: Behind the Scenes / International Monetary Fund. 2023. URL: https://www.imf.org/en/Publications/fintech-notes/Issues/2023/02/07/Central-Bank-Digital-Currency-Data-Use-and-Privacy-Protection-526432.
Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (зі змінами). Відомості Верховної Ради України. 2021. № 37. Ст. 303.
