Цифровізація платіжних послуг у воєнний період стимулювала швидку еволюцію кібершахрайств, що експлуатують страх і матеріальну вразливість громадян і спричиняють суттєві економічні втрати.
Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, шахрайство — це заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. У науковій літературі вчинення цього злочину в інтернеті називають «кібершахрайством»[1].
Після початку війни парламент ухвалив зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального, які вдосконалили підстави та процесуальні механізми притягнення до відповідальності за кіберзлочини. Зокрема було розширено повноваження слідчих підрозділів, запроваджено жорсткіші санкції й удосконалено процедури збору та фіксації електронних доказів, підсилено міжнародну та міжвідомчу координацію розслідувань. Водночас наукові дослідження залишаються урізаними, тому що переважно оперують кримінальною статистикою і недостатньо висвітлюють соціально-економічні й організаційні детермінанти проблеми [2, 3].
Національний банк України спільно з компанією «Опендатабот» реалізували широкомасштабну інформаційну ініціативу спрямовану на перевірку рівня обізнаності населення щодо протидії кібершахрайству. У межах проєкту проведено онлайн-опитування, що фіксувало частоту зіткнень респондентів з кіберзагрозами під час воєнного стану.
Опитування пройшло понад 112,9 тис. користувачів, що дозволяє розглядати отримані дані як репрезентативну емпіричну базу для аналізу трендів кібершахрайства в сучасних умовах.
За даними опитування, 11% респондентів, а це кожен дев’ятий, стали жертвами шахрайств з початку повномасштабного вторгнення. Шахраї активно адаптували свої схеми під воєнні реалії: зловмисники маскуються під працівників банків або пропонують фіктивну фінансову допомогу від державних, міжнародних чи благодійних організацій, використовуючи емоційну вразливість і складне матеріальне становище громадян.
Найбільш вразливими виявилися молодь віком 18–24 роки, серед якої постраждало 14%, та особи старшого віку, у яких рівень збитків склав 11,5%. Це підтверджує висновки дослідження USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком про низьку фінансову обізнаність у цих вікових групах. Майже третина респондентів втратила близько 500 гривень, а чверть понад 5 000 гривень, що свідчить про значний економічний вплив шахрайства [4,5].
Сума збитків у 2023 році, яких зазнали надавачі платіжних послуг, торговці та клієнти, склала майже 833 мільйони гривень, що на 73% більше, ніж у 2022 році. За даними Генеральної прокуратури України, понад 38 тисяч справ за статтею 190 «Шахрайство» було відкрито лише за перші п’ять місяців 2024 року, що в півтора рази перевищує кількість справ за весь 2021 рік. У 2024 році сума втрат від шахрайських операцій із платіжними картками досягла 1,1 мільярда гривень.
Таблиця 1.
Динаміка зареєстрованих шахрайств в Україні у 2020–2024 роках
Показник 2020 2021 2022 2023 2024
Відкрито 26 830 23 847 32 086 82 609 64 978
Як повідомили у НБУ, шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (у торговельних мережах, банкоматах, пристроях самообслуговування).
Більшість випадків шахрайства пов’язана з купівлею та продажем товарів в інтернеті – 52,7%, на другому місці за поширеністю перебувають фішингові посилання – 18,6%, далі йдуть злом акаунтів у соціальних мережах – 12% та виманювання інформації телефоном – 10,2%. У 2025 році шахраї дедалі частіше використовують штучний інтелект, щоб клонувати голоси, імітувати обличчя та видавати себе за близьких або колег [6].
Таким чином, воєнний стан прискорив розвиток кібершахрайств в Україні, які адаптуються до сучасних реалій. Найбільш вразливими залишаються молодь та літні громадяни, що підкреслює необхідність підвищення фінансової та кіберобізнаності населення. Економічні втрати від шахрайських дій зростають щороку, особливо у сфері платіжних карток та інтернет-торгівлі, створюючи додаткові ризики для фінансового сектору. Комплексні заходи, включно з правовими, інформаційними та освітніми ініціативами, є критично важливими для мінімізації наслідків кібершахрайств у воєнний період.
Список літератури:
1. Кримінальний кодекс України : Кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III : станом на 17 лип. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
2. «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» з питання підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам» No 2137- IX від 15 березня 2022 року. https://ips.ligazakon.net/document/view/T222137?an=1
3. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах дії воєнного стану від 24.02.2022 No 2149-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2149-20#Text. 6. Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720- IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text.
4. Національний банк України. Результати опитування від НБУ та Опендатабот: кожен дев'ятий опитаний ставав жертвою шахраїв з початку воєнного стану. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rezultati-opituvannya-vid-nbu-ta-opendatabot-kojen-devyatiy-opitaniy-stavav-jertvoyu-shahrayiv-z-pochatku-voyennogo-stanu.
5. Фінансова грамотність та фінансовий добробут українців: який стан та що робити?. Національний банк України. URL: https://events.bank.gov.ua/nbuexpress2019/src/files/Фінансова%20грамотність.pdf.
6. Національний банк України. Результати опитування від НБУ та Опендатабот: кожен дев'ятий опитаний ставав жертвою шахраїв з початку воєнного стану. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rezultati-opituvannya-vid-nbu-ta-opendatabot-kojen-devyatiy-opitaniy-stavav-jertvoyu-shahrayiv-z-pochatku-voyennogo-stanu.
Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, шахрайство — це заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. У науковій літературі вчинення цього злочину в інтернеті називають «кібершахрайством»[1].
Після початку війни парламент ухвалив зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального, які вдосконалили підстави та процесуальні механізми притягнення до відповідальності за кіберзлочини. Зокрема було розширено повноваження слідчих підрозділів, запроваджено жорсткіші санкції й удосконалено процедури збору та фіксації електронних доказів, підсилено міжнародну та міжвідомчу координацію розслідувань. Водночас наукові дослідження залишаються урізаними, тому що переважно оперують кримінальною статистикою і недостатньо висвітлюють соціально-економічні й організаційні детермінанти проблеми [2, 3].
Національний банк України спільно з компанією «Опендатабот» реалізували широкомасштабну інформаційну ініціативу спрямовану на перевірку рівня обізнаності населення щодо протидії кібершахрайству. У межах проєкту проведено онлайн-опитування, що фіксувало частоту зіткнень респондентів з кіберзагрозами під час воєнного стану.
Опитування пройшло понад 112,9 тис. користувачів, що дозволяє розглядати отримані дані як репрезентативну емпіричну базу для аналізу трендів кібершахрайства в сучасних умовах.
За даними опитування, 11% респондентів, а це кожен дев’ятий, стали жертвами шахрайств з початку повномасштабного вторгнення. Шахраї активно адаптували свої схеми під воєнні реалії: зловмисники маскуються під працівників банків або пропонують фіктивну фінансову допомогу від державних, міжнародних чи благодійних організацій, використовуючи емоційну вразливість і складне матеріальне становище громадян.
Найбільш вразливими виявилися молодь віком 18–24 роки, серед якої постраждало 14%, та особи старшого віку, у яких рівень збитків склав 11,5%. Це підтверджує висновки дослідження USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком про низьку фінансову обізнаність у цих вікових групах. Майже третина респондентів втратила близько 500 гривень, а чверть понад 5 000 гривень, що свідчить про значний економічний вплив шахрайства [4,5].
Сума збитків у 2023 році, яких зазнали надавачі платіжних послуг, торговці та клієнти, склала майже 833 мільйони гривень, що на 73% більше, ніж у 2022 році. За даними Генеральної прокуратури України, понад 38 тисяч справ за статтею 190 «Шахрайство» було відкрито лише за перші п’ять місяців 2024 року, що в півтора рази перевищує кількість справ за весь 2021 рік. У 2024 році сума втрат від шахрайських операцій із платіжними картками досягла 1,1 мільярда гривень.
Таблиця 1.
Динаміка зареєстрованих шахрайств в Україні у 2020–2024 роках
Показник 2020 2021 2022 2023 2024
Відкрито 26 830 23 847 32 086 82 609 64 978
Як повідомили у НБУ, шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (у торговельних мережах, банкоматах, пристроях самообслуговування).
Більшість випадків шахрайства пов’язана з купівлею та продажем товарів в інтернеті – 52,7%, на другому місці за поширеністю перебувають фішингові посилання – 18,6%, далі йдуть злом акаунтів у соціальних мережах – 12% та виманювання інформації телефоном – 10,2%. У 2025 році шахраї дедалі частіше використовують штучний інтелект, щоб клонувати голоси, імітувати обличчя та видавати себе за близьких або колег [6].
Таким чином, воєнний стан прискорив розвиток кібершахрайств в Україні, які адаптуються до сучасних реалій. Найбільш вразливими залишаються молодь та літні громадяни, що підкреслює необхідність підвищення фінансової та кіберобізнаності населення. Економічні втрати від шахрайських дій зростають щороку, особливо у сфері платіжних карток та інтернет-торгівлі, створюючи додаткові ризики для фінансового сектору. Комплексні заходи, включно з правовими, інформаційними та освітніми ініціативами, є критично важливими для мінімізації наслідків кібершахрайств у воєнний період.
Список літератури:
1. Кримінальний кодекс України : Кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III : станом на 17 лип. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
2. «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» з питання підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам» No 2137- IX від 15 березня 2022 року. https://ips.ligazakon.net/document/view/T222137?an=1
3. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах дії воєнного стану від 24.02.2022 No 2149-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2149-20#Text. 6. Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720- IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text.
4. Національний банк України. Результати опитування від НБУ та Опендатабот: кожен дев'ятий опитаний ставав жертвою шахраїв з початку воєнного стану. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rezultati-opituvannya-vid-nbu-ta-opendatabot-kojen-devyatiy-opitaniy-stavav-jertvoyu-shahrayiv-z-pochatku-voyennogo-stanu.
5. Фінансова грамотність та фінансовий добробут українців: який стан та що робити?. Національний банк України. URL: https://events.bank.gov.ua/nbuexpress2019/src/files/Фінансова%20грамотність.pdf.
6. Національний банк України. Результати опитування від НБУ та Опендатабот: кожен дев'ятий опитаний ставав жертвою шахраїв з початку воєнного стану. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rezultati-opituvannya-vid-nbu-ta-opendatabot-kojen-devyatiy-opitaniy-stavav-jertvoyu-shahrayiv-z-pochatku-voyennogo-stanu.
