Трансформація української митниці
Українська митниця сьогодні переживає масштабну трансформацію під впливом євроінтеграційних зобов’язань, викликів війни та нагальної потреби у подоланні корупції. Митні органи відіграють критично важливу роль для економіки: до повномасштабної війни зовнішня торгівля товарами і послугами становила близько 80% ВВП України, а навіть у 2023 році цей показник перевищував 50% (64% ВВП). У 2024 році доходи від імпорту (акцизи, мита, ПДВ) забезпечили п’яту частину державного бюджету. Ефективність роботи митниці безпосередньо впливає на наповнення бюджету, залучення інвестицій та ресурси для повоєнного відновлення. В цьому контексті «сучасна митниця» означає глибокі реформи інституцій, цифровізацію процесів, дієву боротьбу з корупцією, тісну міжнародну співпрацю, подолання логістичних вузьких місць та впровадження нових заходів безпеки. Нижче подано основні тези щодо сучасного стану української митниці, її досягнень, проблем та перспектив розвитку.
Цифрова трансформація є одним з ключових пріоритетів модернізації митниці. Перехід до електронних сервісів дозволяє мінімізувати людський фактор, пришвидшити процедури та підвищити прозорість. Україна взяла курс на впровадження європейської концепції “paperless” (безпаперової) митниці, інтегрованої з IT-системами ЄС. Основні досягнення і плани у цифровізації включають:
• Електронне декларування та сервіси. Вже кілька років в Україні діє система електронного подання митних декларацій, що значно скоротило час оформлення вантажів і знизило корупційні ризики. Більшість митних процедур переведено в онлайн, впроваджено електронний документообіг між бізнесом та контролюючими органами. Сьогодні бізнес може заздалегідь подавати електронні документи для аналізу ризиків, що допомагає виявляти підозрілі поставки ще до прибуття товару на кордон.
• Стратегічний план діджиталізації 2024–2026. На початку 2024 року затверджено Стратегію цифрового розвитку митниці до 2026 року. Цей план базується на багаторічному європейському плані MASP-C і передбачає розробку та впровадження 16 нових ІТ-систем, необхідних для повної інтеграції з митними системами ЄС. Пріоритет – впровадження безпаперових технологій, перехід на електронні сервіси для всіх видів контролю, посилення кібербезпеки митної інфраструктури.
• Авторизовані економічні оператори (АЕО). Україна впроваджує інститут АЕО – сертифікацію надійних імпортерів/експортерів, яким надаються спрощення митних формальностей. Це відповідає стандартам Всесвітньої митної організації та вимогам ЄС щодо преференцій для сумлінного бізнесу. Перші авторизовані оператори вже отримали сертифікати, триває розвиток нормативної бази для повної взаємності статусу АЕО з ЄС у майбутньому.
• Онлайн-сервіси для перевізників і громадян. Окрім суто митних систем, активно впроваджуються цифрові сервіси для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Яскравий приклад – система «єЧерга» для онлайн-бронювання місця в черзі на кордоні. Водії вантажного транспорту реєструються через веб-сайт або мобільний додаток та отримують час для перетину кордону, що дозволило упорядкувати черги фур. Це нововведення значно скоротило час простою на кордоні та зробило процес прогнозованішим. В перспективі електронну чергу планують поширити і на автобуси та легковий транспорт.
Отже, цифровізація української митниці вже дає конкретні результати (електронні декларації, NCTS, єдине вікно, е-черга) і є одним з головних антикорупційних чинників. Попереду – великий обсяг роботи з запуску нових ІТ-систем та повної інтеграції з європейськими митними платформами. Успішна реалізація цифрової стратегії наблизить час, коли митні формальності стануть максимально непомітними для добросовісного бізнесу, а контроль ризикових операцій – максимально автоматизованим.
Проблема корупції традиційно є “ахіллесовою п’ятою” української митниці. За опитуваннями, громадськість і бізнес протягом років називали митну службу одним з найбільш корумпованих державних органів. За оцінками НАЗК, втрати держави від корупційних схем на митниці сягали $4–5 млрд на рік. Найпоширеніші прояви – хабарі за прискорене або безперешкодне оформлення, заниження митної вартості товарів, контрабанда в змові з посадовцями. До недавнього часу «тіньова економіка» на кордоні процвітала: за даними опитувань, рівень довіри до митниці становив лише ~2%.
Однак сьогодні запущено системні антикорупційні заходи, які мають змінити цю ситуацію:
• Реформування кадрів та винагород. Головна мета – очистити службу від осіб, заплямованих корупцією, та залучити професійні кадри. Передбачено підвищення зарплат митників, аби зменшити стимули до хабарництва. Також закон обмежує втручання політиків у роботу митниці (скасовано погодження призначень із Мінфіном, посилено захист керівництва від довільного звільнення).
• Технічний контроль і прозорість. Для викорінення побутової корупції впроваджуються нові технологічні рішення. У 2023 році стартував пілотний проект із застосування нагрудних відеокамер у інспекторів на пункті пропуску “Рава-Руська” (кордон з Польщею). Результати вражаючі: відеофіксація кожної дії посадовця без можливості її приховати дозволила скоротити час оформлення товарів і транспорту та збільшити надходження до бюджету на 36%.
• Посилення відповідальності і контролю. Введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів (як згадано вище) суттєво підвищує ризики для корумпованих схем. Якщо раніше контрабандиста могли притягнути лише до адміністративної відповідальності (штрафу), то тепер загрожує кримінальне покарання, включно з ув’язненням, за великі обсяги незаконного переміщення товарів.
Українська митна система стрімко інтегрується у світовий та європейський простір. Міжнародна співпраця відбувається на кількох рівнях: гармонізація законодавства, спільні проєкти з інфраструктури та контролю, обмін інформацією та досвідом, а також координація зусиль у боротьбі з правопорушеннями. Основні аспекти:
• Європейська інтеграція (митний союз). Стратегічна ціль України – вступ до ЄС, що передбачає приєднання до митного союзу ЄС (відсутність внутрішніх митних кордонів з сусідами). Для цього національне митне законодавство має повністю відповідати нормам ЄС.
• Спільні транзитні та торговельні ініціативи з ЄС. Окрім NCTS, Україна приєдналася ще до низки міжнародних митних конвенцій. З 2022 року діє Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що зменшує бюрократію при перетині кордону. Українські митники співпрацюють з колегами ЄС у рамках програми EU CUSTOMS (як зазначалось, з 2023 року Україна є учасником цієї програми) – це дає доступ до загальноєвропейських тренінгів, семінарів, обміну даними та найкращими практиками.
• Міжнародна технічна допомога. Багато проектів з модернізації митниці реалізується за підтримки міжнародних партнерів. Програма EU4PFM (ЄС для управління державними фінансами) фінансує IT-рішення, навчання персоналу, аналітичні дослідження для митниці. США через USAID та інші канали надають обладнання (як згадані сканери) і допомагають покращувати інфраструктуру кордону.
Висновок: Сучасна українська митниця знаходиться на шляху від старих корумпованих практик до нових стандартів прозорості й сервісу. Вже зроблено чимало – від законодавчих реформ до конкретних технічних рішень на кордоні. Попереду – не менш складна робота, але вона має чітку мету: інтеграція з ЄС, сприяння розвитку торгівлі та надійний захист кордонів. За умови збереження темпу реформ та підтримки партнерів, українська митниця у найближчі роки перетвориться на по-справжньому сучасну європейську митну службу, яка стане рушієм економічного зростання і гарантом безпеки держави.
Джерела
1. Біла книга реформ 2025: Євроінтеграція і міжнародна торгівля – аналітичний огляд VoxUkraine про зміни у сфері зовнішньої торгівлі та митниці (19/27 травня 2025)voxukraine.orgvoxukraine.org.
2. Закон про реформу митниці (№6490-д) – новини про ухвалення закону Верховною Радою, Українська правда (17 вересня 2024)pravda.com.uapravda.com.ua.
3. Закон про криміналізацію контрабанди – підписано Президентом 28.12.2023 (новина Укрінформ)ukrinform.netenglish.nv.ua.
4. Наказ Мінфіну про Стратегічний план цифровізації ДМС 2024–2026 – повідомлення Мінфін України (лютий 2024)voxukraine.org.
5. Держмитслужба: спільний контроль на кордоні з Польщею – офіційна новина ДМСУ (29 червня 2023)customs.gov.ua.
6. Держмитслужба: нові сканери на пунктах пропуску – повідомлення про оснащення кордону сучасними сканерами і вагами (20 лютого 2023)delo.uashpalta.media.
Українська митниця сьогодні переживає масштабну трансформацію під впливом євроінтеграційних зобов’язань, викликів війни та нагальної потреби у подоланні корупції. Митні органи відіграють критично важливу роль для економіки: до повномасштабної війни зовнішня торгівля товарами і послугами становила близько 80% ВВП України, а навіть у 2023 році цей показник перевищував 50% (64% ВВП). У 2024 році доходи від імпорту (акцизи, мита, ПДВ) забезпечили п’яту частину державного бюджету. Ефективність роботи митниці безпосередньо впливає на наповнення бюджету, залучення інвестицій та ресурси для повоєнного відновлення. В цьому контексті «сучасна митниця» означає глибокі реформи інституцій, цифровізацію процесів, дієву боротьбу з корупцією, тісну міжнародну співпрацю, подолання логістичних вузьких місць та впровадження нових заходів безпеки. Нижче подано основні тези щодо сучасного стану української митниці, її досягнень, проблем та перспектив розвитку.
Цифрова трансформація є одним з ключових пріоритетів модернізації митниці. Перехід до електронних сервісів дозволяє мінімізувати людський фактор, пришвидшити процедури та підвищити прозорість. Україна взяла курс на впровадження європейської концепції “paperless” (безпаперової) митниці, інтегрованої з IT-системами ЄС. Основні досягнення і плани у цифровізації включають:
• Електронне декларування та сервіси. Вже кілька років в Україні діє система електронного подання митних декларацій, що значно скоротило час оформлення вантажів і знизило корупційні ризики. Більшість митних процедур переведено в онлайн, впроваджено електронний документообіг між бізнесом та контролюючими органами. Сьогодні бізнес може заздалегідь подавати електронні документи для аналізу ризиків, що допомагає виявляти підозрілі поставки ще до прибуття товару на кордон.
• Стратегічний план діджиталізації 2024–2026. На початку 2024 року затверджено Стратегію цифрового розвитку митниці до 2026 року. Цей план базується на багаторічному європейському плані MASP-C і передбачає розробку та впровадження 16 нових ІТ-систем, необхідних для повної інтеграції з митними системами ЄС. Пріоритет – впровадження безпаперових технологій, перехід на електронні сервіси для всіх видів контролю, посилення кібербезпеки митної інфраструктури.
• Авторизовані економічні оператори (АЕО). Україна впроваджує інститут АЕО – сертифікацію надійних імпортерів/експортерів, яким надаються спрощення митних формальностей. Це відповідає стандартам Всесвітньої митної організації та вимогам ЄС щодо преференцій для сумлінного бізнесу. Перші авторизовані оператори вже отримали сертифікати, триває розвиток нормативної бази для повної взаємності статусу АЕО з ЄС у майбутньому.
• Онлайн-сервіси для перевізників і громадян. Окрім суто митних систем, активно впроваджуються цифрові сервіси для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Яскравий приклад – система «єЧерга» для онлайн-бронювання місця в черзі на кордоні. Водії вантажного транспорту реєструються через веб-сайт або мобільний додаток та отримують час для перетину кордону, що дозволило упорядкувати черги фур. Це нововведення значно скоротило час простою на кордоні та зробило процес прогнозованішим. В перспективі електронну чергу планують поширити і на автобуси та легковий транспорт.
Отже, цифровізація української митниці вже дає конкретні результати (електронні декларації, NCTS, єдине вікно, е-черга) і є одним з головних антикорупційних чинників. Попереду – великий обсяг роботи з запуску нових ІТ-систем та повної інтеграції з європейськими митними платформами. Успішна реалізація цифрової стратегії наблизить час, коли митні формальності стануть максимально непомітними для добросовісного бізнесу, а контроль ризикових операцій – максимально автоматизованим.
Проблема корупції традиційно є “ахіллесовою п’ятою” української митниці. За опитуваннями, громадськість і бізнес протягом років називали митну службу одним з найбільш корумпованих державних органів. За оцінками НАЗК, втрати держави від корупційних схем на митниці сягали $4–5 млрд на рік. Найпоширеніші прояви – хабарі за прискорене або безперешкодне оформлення, заниження митної вартості товарів, контрабанда в змові з посадовцями. До недавнього часу «тіньова економіка» на кордоні процвітала: за даними опитувань, рівень довіри до митниці становив лише ~2%.
Однак сьогодні запущено системні антикорупційні заходи, які мають змінити цю ситуацію:
• Реформування кадрів та винагород. Головна мета – очистити службу від осіб, заплямованих корупцією, та залучити професійні кадри. Передбачено підвищення зарплат митників, аби зменшити стимули до хабарництва. Також закон обмежує втручання політиків у роботу митниці (скасовано погодження призначень із Мінфіном, посилено захист керівництва від довільного звільнення).
• Технічний контроль і прозорість. Для викорінення побутової корупції впроваджуються нові технологічні рішення. У 2023 році стартував пілотний проект із застосування нагрудних відеокамер у інспекторів на пункті пропуску “Рава-Руська” (кордон з Польщею). Результати вражаючі: відеофіксація кожної дії посадовця без можливості її приховати дозволила скоротити час оформлення товарів і транспорту та збільшити надходження до бюджету на 36%.
• Посилення відповідальності і контролю. Введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів (як згадано вище) суттєво підвищує ризики для корумпованих схем. Якщо раніше контрабандиста могли притягнути лише до адміністративної відповідальності (штрафу), то тепер загрожує кримінальне покарання, включно з ув’язненням, за великі обсяги незаконного переміщення товарів.
Українська митна система стрімко інтегрується у світовий та європейський простір. Міжнародна співпраця відбувається на кількох рівнях: гармонізація законодавства, спільні проєкти з інфраструктури та контролю, обмін інформацією та досвідом, а також координація зусиль у боротьбі з правопорушеннями. Основні аспекти:
• Європейська інтеграція (митний союз). Стратегічна ціль України – вступ до ЄС, що передбачає приєднання до митного союзу ЄС (відсутність внутрішніх митних кордонів з сусідами). Для цього національне митне законодавство має повністю відповідати нормам ЄС.
• Спільні транзитні та торговельні ініціативи з ЄС. Окрім NCTS, Україна приєдналася ще до низки міжнародних митних конвенцій. З 2022 року діє Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що зменшує бюрократію при перетині кордону. Українські митники співпрацюють з колегами ЄС у рамках програми EU CUSTOMS (як зазначалось, з 2023 року Україна є учасником цієї програми) – це дає доступ до загальноєвропейських тренінгів, семінарів, обміну даними та найкращими практиками.
• Міжнародна технічна допомога. Багато проектів з модернізації митниці реалізується за підтримки міжнародних партнерів. Програма EU4PFM (ЄС для управління державними фінансами) фінансує IT-рішення, навчання персоналу, аналітичні дослідження для митниці. США через USAID та інші канали надають обладнання (як згадані сканери) і допомагають покращувати інфраструктуру кордону.
Висновок: Сучасна українська митниця знаходиться на шляху від старих корумпованих практик до нових стандартів прозорості й сервісу. Вже зроблено чимало – від законодавчих реформ до конкретних технічних рішень на кордоні. Попереду – не менш складна робота, але вона має чітку мету: інтеграція з ЄС, сприяння розвитку торгівлі та надійний захист кордонів. За умови збереження темпу реформ та підтримки партнерів, українська митниця у найближчі роки перетвориться на по-справжньому сучасну європейську митну службу, яка стане рушієм економічного зростання і гарантом безпеки держави.
Джерела
1. Біла книга реформ 2025: Євроінтеграція і міжнародна торгівля – аналітичний огляд VoxUkraine про зміни у сфері зовнішньої торгівлі та митниці (19/27 травня 2025)voxukraine.orgvoxukraine.org.
2. Закон про реформу митниці (№6490-д) – новини про ухвалення закону Верховною Радою, Українська правда (17 вересня 2024)pravda.com.uapravda.com.ua.
3. Закон про криміналізацію контрабанди – підписано Президентом 28.12.2023 (новина Укрінформ)ukrinform.netenglish.nv.ua.
4. Наказ Мінфіну про Стратегічний план цифровізації ДМС 2024–2026 – повідомлення Мінфін України (лютий 2024)voxukraine.org.
5. Держмитслужба: спільний контроль на кордоні з Польщею – офіційна новина ДМСУ (29 червня 2023)customs.gov.ua.
6. Держмитслужба: нові сканери на пунктах пропуску – повідомлення про оснащення кордону сучасними сканерами і вагами (20 лютого 2023)delo.uashpalta.media.
