УДК 336
Зубченко В. Д.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ СХЕМ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
Відмивання коштів залишається однією з найбільш серйозних загроз для стабільності фінансової системи України. Банківські установи постійно вдосконалюють механізми виявлення підозрілих операцій, адже злочинці використовують все більш складні схеми для приховування походження незаконно отриманих коштів [6]. Сучасні технології дозволяють створювати потужні системи моніторингу, які здатні аналізувати величезні обсяги транзакцій у режимі реального часу. Українські банки активно впроваджують міжнародні стандарти протидії відмиванню коштів, адаптуючи їх до специфіки національного фінансового ринку [2].
Автоматизовані системи моніторингу стали основою сучасної боротьби з фінансовими злочинами в банківському секторі. Ці системи використовують складні алгоритми для аналізу транзакцій клієнтів, виявляючи нетипові операції або зміни в поведінці рахунків. Штучний інтелект допомагає обробляти мільйони операцій щодня, автоматично відмічаючи ті, що потребують додаткової перевірки спеціалістами [3]. Машинне навчання дозволяє системам самостійно вдосконалюватися, розпізнаючи нові типи підозрілих схем на основі попереднього досвіду. Такий підхід значно підвищує ефективність виявлення потенційного відмивання коштів порівняно з традиційними методами ручної перевірки.
Аналіз поведінкових патернів клієнтів відкриває нові можливості для банківських установ у питаннях протидії фінансовим злочинам. Спеціалісти вивчають типові схеми поведінки законослухняних клієнтів, щоб виявляти відхилення, які можуть свідчити про незаконну діяльність. Різкі зміни в обсягах операцій, незвичайні географічні локації транзакцій або нетипові часові інтервали активності можуть стати сигналами для додаткової перевірки. Банки створюють детальні профілі клієнтів, включаючи інформацію про їхню професійну діяльність, джерела доходів та звичайні фінансові операції. Це дозволяє швидко помічати операції, що не відповідають звичайному профілю клієнта [1].
Міжбанківський обмін інформацією та співпраця з регуляторними органами створюють потужну мережу протидії відмиванню коштів на національному рівні. Національний банк України встановлює чіткі вимоги щодо звітності про підозрілі операції, а банки активно співпрацюють між собою для виявлення складних схем, що можуть охоплювати декілька фінансових установ. Державна служба фінансового моніторингу отримує та аналізує повідомлення від банків, координуючи зусилля різних відомств у боротьбі з фінансовими злочинами. Міжнародна співпраця також відіграє важливу роль, оскільки сучасні схеми відмивання часто мають транскордонний характер.
Технологічні інновації, такі як блокчейн та криптоаналітика, відкривають нові горизонти в детекції фінансових злочинів. Банки все частіше стикаються з операціями, пов'язаними з криптовалютами, що вимагає розробки специфічних методів моніторингу таких транзакцій. Використання «великих даних» дозволяє аналізувати не лише банківські операції, але й додаткову інформацію з відкритих джерел, соціальних мереж та інших баз даних. Біометричні технології допомагають точніше ідентифікувати клієнтів та запобігати використанню підроблених документів. Хмарні технології забезпечують потужні обчислювальні ресурси для обробки величезних масивів фінансових даних [4].
Виклики та перспективи розвитку систем протидії відмиванню коштів вимагають постійної адаптації до мінливого середовища фінансових злочинів. Злочинці швидко пристосовуються до нових методів контролю, розробляючи все більш витончені схеми обходу систем безпеки. Банкам необхідно балансувати між ефективністю виявлення підозрілих операцій та зручністю обслуговування законослухняних клієнтів. Регулярне навчання персоналу та оновлення технологічних рішень залишаються критично важливими для підтримання високого рівня захисту. Розвиток фінансових технологій створює нові можливості як для злочинців, так і для тих, хто з ними бореться, тому банківська система України повинна постійно вдосконалювати власні підходи до виявлення та попередження відмивання коштів [7].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Грабчук О. В. Контроль та моніторинг в сфері відмивання коштів: узгодження понять. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 2024. № 13. С. 161–165. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.13.161 (дата звернення: 22.05.2025).
Грабчук О. В., Аналіз наукових публікацій в сфері відмивання коштів: визначення тенденцій досліджень. Ефективна економіка. 2024. № 9. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2024.9.50 (дата звернення: 22.05.2025).
Кулініч Т. Аналіз використання штучного інтелекту в цифровому фінансовому середовищі в Україні. Економіка та суспільство. 2024. № 63. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-22 (дата звернення: 22.05.2025).
Марушко Н., Талатура Б. Оцінка ефективності фінансового моніторингу України в боротьбі з незаконною економічною діяльністю. Економіка та суспільство. 2025. № 72. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-17 (дата звернення: 22.05.2025).
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України від 06.12.2019 № 361-IX : станом на 9 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text (дата звернення: 22.05.2025).
Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу : Постанова Нац. банку України від 19.05.2020 № 65 : станом на 8 жовт. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text (дата звернення: 22.05.2025).
Савуляк В. Шляхи підвищення ефективності державної політики протидії відмивання коштів в україні. Theoretical and empirical scientific research: concept and trends. 2021. URL: https://doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.08 (дата звернення: 22.05.2025).
Зубченко В. Д.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с
СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ СХЕМ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
Відмивання коштів залишається однією з найбільш серйозних загроз для стабільності фінансової системи України. Банківські установи постійно вдосконалюють механізми виявлення підозрілих операцій, адже злочинці використовують все більш складні схеми для приховування походження незаконно отриманих коштів [6]. Сучасні технології дозволяють створювати потужні системи моніторингу, які здатні аналізувати величезні обсяги транзакцій у режимі реального часу. Українські банки активно впроваджують міжнародні стандарти протидії відмиванню коштів, адаптуючи їх до специфіки національного фінансового ринку [2].
Автоматизовані системи моніторингу стали основою сучасної боротьби з фінансовими злочинами в банківському секторі. Ці системи використовують складні алгоритми для аналізу транзакцій клієнтів, виявляючи нетипові операції або зміни в поведінці рахунків. Штучний інтелект допомагає обробляти мільйони операцій щодня, автоматично відмічаючи ті, що потребують додаткової перевірки спеціалістами [3]. Машинне навчання дозволяє системам самостійно вдосконалюватися, розпізнаючи нові типи підозрілих схем на основі попереднього досвіду. Такий підхід значно підвищує ефективність виявлення потенційного відмивання коштів порівняно з традиційними методами ручної перевірки.
Аналіз поведінкових патернів клієнтів відкриває нові можливості для банківських установ у питаннях протидії фінансовим злочинам. Спеціалісти вивчають типові схеми поведінки законослухняних клієнтів, щоб виявляти відхилення, які можуть свідчити про незаконну діяльність. Різкі зміни в обсягах операцій, незвичайні географічні локації транзакцій або нетипові часові інтервали активності можуть стати сигналами для додаткової перевірки. Банки створюють детальні профілі клієнтів, включаючи інформацію про їхню професійну діяльність, джерела доходів та звичайні фінансові операції. Це дозволяє швидко помічати операції, що не відповідають звичайному профілю клієнта [1].
Міжбанківський обмін інформацією та співпраця з регуляторними органами створюють потужну мережу протидії відмиванню коштів на національному рівні. Національний банк України встановлює чіткі вимоги щодо звітності про підозрілі операції, а банки активно співпрацюють між собою для виявлення складних схем, що можуть охоплювати декілька фінансових установ. Державна служба фінансового моніторингу отримує та аналізує повідомлення від банків, координуючи зусилля різних відомств у боротьбі з фінансовими злочинами. Міжнародна співпраця також відіграє важливу роль, оскільки сучасні схеми відмивання часто мають транскордонний характер.
Технологічні інновації, такі як блокчейн та криптоаналітика, відкривають нові горизонти в детекції фінансових злочинів. Банки все частіше стикаються з операціями, пов'язаними з криптовалютами, що вимагає розробки специфічних методів моніторингу таких транзакцій. Використання «великих даних» дозволяє аналізувати не лише банківські операції, але й додаткову інформацію з відкритих джерел, соціальних мереж та інших баз даних. Біометричні технології допомагають точніше ідентифікувати клієнтів та запобігати використанню підроблених документів. Хмарні технології забезпечують потужні обчислювальні ресурси для обробки величезних масивів фінансових даних [4].
Виклики та перспективи розвитку систем протидії відмиванню коштів вимагають постійної адаптації до мінливого середовища фінансових злочинів. Злочинці швидко пристосовуються до нових методів контролю, розробляючи все більш витончені схеми обходу систем безпеки. Банкам необхідно балансувати між ефективністю виявлення підозрілих операцій та зручністю обслуговування законослухняних клієнтів. Регулярне навчання персоналу та оновлення технологічних рішень залишаються критично важливими для підтримання високого рівня захисту. Розвиток фінансових технологій створює нові можливості як для злочинців, так і для тих, хто з ними бореться, тому банківська система України повинна постійно вдосконалювати власні підходи до виявлення та попередження відмивання коштів [7].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Грабчук О. В. Контроль та моніторинг в сфері відмивання коштів: узгодження понять. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 2024. № 13. С. 161–165. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.13.161 (дата звернення: 22.05.2025).
Грабчук О. В., Аналіз наукових публікацій в сфері відмивання коштів: визначення тенденцій досліджень. Ефективна економіка. 2024. № 9. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2024.9.50 (дата звернення: 22.05.2025).
Кулініч Т. Аналіз використання штучного інтелекту в цифровому фінансовому середовищі в Україні. Економіка та суспільство. 2024. № 63. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-22 (дата звернення: 22.05.2025).
Марушко Н., Талатура Б. Оцінка ефективності фінансового моніторингу України в боротьбі з незаконною економічною діяльністю. Економіка та суспільство. 2025. № 72. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-17 (дата звернення: 22.05.2025).
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України від 06.12.2019 № 361-IX : станом на 9 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text (дата звернення: 22.05.2025).
Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу : Постанова Нац. банку України від 19.05.2020 № 65 : станом на 8 жовт. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text (дата звернення: 22.05.2025).
Савуляк В. Шляхи підвищення ефективності державної політики протидії відмивання коштів в україні. Theoretical and empirical scientific research: concept and trends. 2021. URL: https://doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.08 (дата звернення: 22.05.2025).