УКД 336
Йокоб О. О., 2025
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-32с
Справа "Миколаївського алюмінієвого заводу" (МАЗ): розкрадання держкоштів та ухилення від податків
У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідували гучну справу, пов’язану з розкраданням коштів державного підприємства "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ, раніше відомий як Миколаївський алюмінієвий завод). Загальна сума збитків, заподіяних державі, оцінювалася в 4,3 млрд грн (понад 150 млн доларів). До схеми були залучені керівництво заводу на чолі з директором Дмитром Товстолісом, чиновники Державної фіскальної служби (ДФС), зокрема колишній голова Роман Насіров, а також приватні компанії-посередники, пов’язані з екс-власником підприємства.
Основою зловживань стала навмисна процедура банкрутства заводу у 2018–2019 роках. Керівництво МГЗ штучно знизило ліквідаційну вартість підприємства з 9 млрд до 2,5 млрд грн, що дозволило викупити його через аукціон за заниженою ціною. Одночасно через фіктивні договори з компаніями-«паразитами» кошти заводу перераховувалися на підконтрольні рахунки. Ця схема дозволяла ухилятися від сплати податків і виводити гроші за кордон. Важливу роль у махінаціях відіграли чиновники ДФС, які ігнорували порушення, а також незаконно повертали ПДВ приватним структурам.
У 2020 році НАБУ затримало Товстоліса та низку інших фігурантів справи. Романа Насірова, екс-главу ДФС, у 2021 році було підозрено у службовій недбалності, яка завдала державі збитків на 2 млрд грн. Станом на 2023 рік судові процеси тривають: частина обвинувачених перебуває під вартою, інші – під домашнім арештом. Наслідки злочинів виявилися значними: держава втратила контроль над стратегічним підприємством, яке виробляє глинозем – ключову сировину для алюмінієвої промисловості.
Ця справа стала символом системних проблем корупції в Україні, де поєднання інтересів бізнесу та чиновників призводить до масштабних втрат бюджетних коштів. Водночас вона продемонструвала ефективність роботи антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП, які змогли розкрити складну багаторівневу схему. Успіх у цій справі відзначили міжнародні партнери України, зокрема ЄС та МВФ, що підкреслило важливість подальших реформ у сфері державного управління та податкового контролю.
За даними офіційних повідомлень НАБУ, САП та публікацій ЗМІ (Українська правда, Радіо Свобода), справа МГЗ залишається одним із найрезонансніших прикладів боротьби з корупцією в Україні, який вказує як на прогрес, так і на виклики, що потребують подальших системних змін.
Йокоб О. О., 2025
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-32с
Справа "Миколаївського алюмінієвого заводу" (МАЗ): розкрадання держкоштів та ухилення від податків
У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідували гучну справу, пов’язану з розкраданням коштів державного підприємства "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ, раніше відомий як Миколаївський алюмінієвий завод). Загальна сума збитків, заподіяних державі, оцінювалася в 4,3 млрд грн (понад 150 млн доларів). До схеми були залучені керівництво заводу на чолі з директором Дмитром Товстолісом, чиновники Державної фіскальної служби (ДФС), зокрема колишній голова Роман Насіров, а також приватні компанії-посередники, пов’язані з екс-власником підприємства.
Основою зловживань стала навмисна процедура банкрутства заводу у 2018–2019 роках. Керівництво МГЗ штучно знизило ліквідаційну вартість підприємства з 9 млрд до 2,5 млрд грн, що дозволило викупити його через аукціон за заниженою ціною. Одночасно через фіктивні договори з компаніями-«паразитами» кошти заводу перераховувалися на підконтрольні рахунки. Ця схема дозволяла ухилятися від сплати податків і виводити гроші за кордон. Важливу роль у махінаціях відіграли чиновники ДФС, які ігнорували порушення, а також незаконно повертали ПДВ приватним структурам.
У 2020 році НАБУ затримало Товстоліса та низку інших фігурантів справи. Романа Насірова, екс-главу ДФС, у 2021 році було підозрено у службовій недбалності, яка завдала державі збитків на 2 млрд грн. Станом на 2023 рік судові процеси тривають: частина обвинувачених перебуває під вартою, інші – під домашнім арештом. Наслідки злочинів виявилися значними: держава втратила контроль над стратегічним підприємством, яке виробляє глинозем – ключову сировину для алюмінієвої промисловості.
Ця справа стала символом системних проблем корупції в Україні, де поєднання інтересів бізнесу та чиновників призводить до масштабних втрат бюджетних коштів. Водночас вона продемонструвала ефективність роботи антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП, які змогли розкрити складну багаторівневу схему. Успіх у цій справі відзначили міжнародні партнери України, зокрема ЄС та МВФ, що підкреслило важливість подальших реформ у сфері державного управління та податкового контролю.
За даними офіційних повідомлень НАБУ, САП та публікацій ЗМІ (Українська правда, Радіо Свобода), справа МГЗ залишається одним із найрезонансніших прикладів боротьби з корупцією в Україні, який вказує як на прогрес, так і на виклики, що потребують подальших системних змін.
