Стан Р.
Геополітичний вплив (контекст) митної політики
Метою цієї доповіді є висвітлення ключових аспектів еволюції тарифної політики в глобальному вимірі та аналіз релевантності цих підходів для країн з експортно орієнтованою економікою, зокрема України.
1. Глобальний контекст: від лібералізму до протекціонізму
Починаючи з 2018 року, спостерігається посилення протекціоністських тенденцій у міжнародній торгівлі. Прикладом слугує Сполучені Штати Америки, які за адміністрації Дональда Трампа запровадили мита на імпорт продукції з Китаю загальним обсягом понад $360 млрд, що згодом зросло до 145% на окремі категорії товарів. Подібні заходи поширилися й на країни-партнери — ЄС, Канаду, Мексику — під формальним обґрунтуванням "національної безпеки".
Варто підкреслити, що протекціонізм у цьому випадку виступає не як епізодичне явище, а як довгострокова стратегія, спрямована на підтримку внутрішнього виробника, зниження залежності від зовнішніх ринків і балансування платіжного балансу.
2. Український вимір
У контексті України тарифна політика США проявилася у вигляді 10% мит на українські товари. Водночас нашими ключовими торговими партнерами залишаються Європейський Союз, країни Азії та Африки. І хоча ЄС надає Україні преференційні умови торгівлі, вже у червні 2025 року завершується дія так званого "торгового безвізу", що означатиме повернення до стандартного режиму імпортного регулювання.
3. Чи є універсальні моделі?
Варто наголосити: механізми, ефективні для самодостатніх економік (як США), не завжди адаптивні для країн із високою часткою експорту у ВВП. Застосування широкомасштабних протекціоністських заходів в Україні може призвести до зниження конкурентоспроможності, обмеження інвестиційної привабливості та ускладнення інтеграції в міжнародні економічні ланцюги.
4. Протекціонізм як інструмент, а не стратегія
У сучасних умовах мито може відігравати роль точкового коригувального інструмента — наприклад, у випадках демпінгу, нетарифних бар’єрів чи внутрішньої субсидійної політики інших країн. Проте системне застосування тарифів з фіскальною метою або як основи економічної політики суперечить відкритому характеру глобального ринку, особливо для країн, які залежать від експорту.
Висновки
Протекціонізм є глобальним трендом, але його характер і масштаби залежать від рівня економічної автономності конкретної держави.
Для України пріоритетом має бути не ізоляція, а посилення власної конкурентоспроможності через інституційні реформи, підтримку експорту та інтеграцію у глобальні ринки.
Застосування мит має бути обґрунтованим, вибірковим і базуватись на чітко визначених стратегічних цілях.
Геополітичний вплив (контекст) митної політики
Метою цієї доповіді є висвітлення ключових аспектів еволюції тарифної політики в глобальному вимірі та аналіз релевантності цих підходів для країн з експортно орієнтованою економікою, зокрема України.
1. Глобальний контекст: від лібералізму до протекціонізму
Починаючи з 2018 року, спостерігається посилення протекціоністських тенденцій у міжнародній торгівлі. Прикладом слугує Сполучені Штати Америки, які за адміністрації Дональда Трампа запровадили мита на імпорт продукції з Китаю загальним обсягом понад $360 млрд, що згодом зросло до 145% на окремі категорії товарів. Подібні заходи поширилися й на країни-партнери — ЄС, Канаду, Мексику — під формальним обґрунтуванням "національної безпеки".
Варто підкреслити, що протекціонізм у цьому випадку виступає не як епізодичне явище, а як довгострокова стратегія, спрямована на підтримку внутрішнього виробника, зниження залежності від зовнішніх ринків і балансування платіжного балансу.
2. Український вимір
У контексті України тарифна політика США проявилася у вигляді 10% мит на українські товари. Водночас нашими ключовими торговими партнерами залишаються Європейський Союз, країни Азії та Африки. І хоча ЄС надає Україні преференційні умови торгівлі, вже у червні 2025 року завершується дія так званого "торгового безвізу", що означатиме повернення до стандартного режиму імпортного регулювання.
3. Чи є універсальні моделі?
Варто наголосити: механізми, ефективні для самодостатніх економік (як США), не завжди адаптивні для країн із високою часткою експорту у ВВП. Застосування широкомасштабних протекціоністських заходів в Україні може призвести до зниження конкурентоспроможності, обмеження інвестиційної привабливості та ускладнення інтеграції в міжнародні економічні ланцюги.
4. Протекціонізм як інструмент, а не стратегія
У сучасних умовах мито може відігравати роль точкового коригувального інструмента — наприклад, у випадках демпінгу, нетарифних бар’єрів чи внутрішньої субсидійної політики інших країн. Проте системне застосування тарифів з фіскальною метою або як основи економічної політики суперечить відкритому характеру глобального ринку, особливо для країн, які залежать від експорту.
Висновки
Протекціонізм є глобальним трендом, але його характер і масштаби залежать від рівня економічної автономності конкретної держави.
Для України пріоритетом має бути не ізоляція, а посилення власної конкурентоспроможності через інституційні реформи, підтримку експорту та інтеграцію у глобальні ринки.
Застосування мит має бути обґрунтованим, вибірковим і базуватись на чітко визначених стратегічних цілях.
