УДК 336
© Федчишин К.М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Міжбюджетні трансферти як інструмент вирівнювання бюджету України
Сьогодні система міжбюджетних трансфертів вже здійснює загальний перерозподіл фінансових ресурсів всередині бюджетної системи, але її роль у стимулюванні процесу регіонального розвитку та здатність забезпечувати відповідним обсягом бюджетних коштів економічні та соціальні потреби регіонів і територіальних громад залишаються низькими і потребує подальшого дослідження і вдосконалення.
На основі проведеного аналізу ми виділяємо наступні недоліків міжбюджетних відносин: невідповідність між зобов’язаннями за видатками місцевих бюджетів та джерелами фінансування; недостатнє регулювання у сфері виконання делегованих повноважень; слабкий ступінь кореляції між реальними потребами місцевих бюджетів у коштах з державного бюджету та їх відображенням у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів: (багаторівневість та складність тлумачення параметрів у формулі розподілу між бюджетних трансфертів; не врахування у формулі складену у попередній період мережу бюджетних установ; не врахування фінансової достатності чи нестачі фінансових коштів окремих територіальних одиниць; частий перегляд формули протягом одного бюджетного року); нерівномірне співвідношення „дотація-субвенція” у структурі трансфертів; нормативна неврегульованість забезпечення видатків на соціальні потреби; недостатність повноважень місцевих органів влади; законодавче різнотлумачення одного і того ж поняття; диспропорції співвідношення обсягів першого і другого кошика доходів місцевих бюджетів; неефективна децентралізація бюджетної системи.
Дослідження міжбюджетних відносин в системі бюджетного процесу Львівської області довело що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими для організації управління економікою і соціальною сферою на території області.
Тому для вирішення цих складних завдань необхідно вжити ряд заходів, а саме:
1. Встановити відповідність між видатками та доходами місцевих бюджетів.
2. Запровадити державні гарантії фінансового забезпечення виконання делегованих повноважень місцевими органами влади.
3. В основі політики фінансового вирівнювання передбачити зацікавленість місцевих органів влади, залишаючи частку коштів від перевиконання надходжень до бюджету.
4. Внести зміни до формули розподілу міжбюджетних трансфертів щодо використання індексів видаткових потреб, які дозволять врахувати місцеві особливості розвитку – зокрема щільність проживаючого населення, рівень екологічного забруднення; спроститипоказники та окремі формули, що використовуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів; встановити мораторій на внесення змін до формули упродовж одного бюджетного періоду.
5. Внести зміни в структуру міжбюджетних трансфертів а саме: забезпечити пріоритетність надання цільових субвенцій, збільшити частку субвенцій на соціально-економічний розвиток, сформувати механізм запровадження конкурсних процедур фінансування місцевих програм.
6. Встановити жорстку відповідність між фінансуванням видатків, які спрямовані на вирішення питань місцевого значення і не враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, і обсягом власних доходів місцевих бюджетів. Інші видатки доцільно фінансувати за рахунок закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, що дозволить уникнути зустрічних фінансових потоків і посилити контроль за використанням коштів та наданням трансфертів.
7. Покласти в основу фінансового вирівнювання нормативи соціальних стандартів надання послуг населенню.
8. Включити до Державного бюджету України спеціальну бюджетну програму розвитку регіонів.
9. Необхідно створити нормативну базу для надання прямих міжбюджетних трансфертів, яка має чіткіше визначити компетенцію місцевих органів влади та держави, розмежувати їх джерела доходів.
10. Доцільно було б прийняти спеціальний закон про місцевий бюджет, в якому визначити основні доходи й видатки місцевих бюджетів, порядок їхвиконання, основи надання прямих бюджетних трансфертів, процедура надання їх, контроль за використанням тощо.
11. Макроекономічні цілі повинні досягатися виключно за рахунок централізованих фінансових ресурсів.
12. Ефективна система міжбюджетних відносин повинна відповідати наступним критеріям: достатність дохідної бази, зусилля спрямовані на повне стягнення податків та обов’язкових платежів і контроль видатків, справедливість, прозорість і стабільність
Здійснення цих заходів, внесення змін до Бюджетного кодексу України та використання зарубіжного досвіду міжбюджетних відносин і пристосування його до наших умов дасть змогу покращити міжбюджетні відносини, досягти фінансової самостійності та забезпеченості фінансовими ресурсами органи місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань і вирішення місцевих проблем.
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України. Закон України від 21.06.2001 №2542-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37.
2. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96 ВР // Відомості Верховної Ради України 1996. -№ 30
3. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Бодров В.Т. та ін. Реформування між бюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – К., 2004. – 400 с.
4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання». КОО, 1999. – 487 с.
5. Сунцова О.О. Місцеві фінанси: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 560 с.
© Федчишин К.М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Міжбюджетні трансферти як інструмент вирівнювання бюджету України
Сьогодні система міжбюджетних трансфертів вже здійснює загальний перерозподіл фінансових ресурсів всередині бюджетної системи, але її роль у стимулюванні процесу регіонального розвитку та здатність забезпечувати відповідним обсягом бюджетних коштів економічні та соціальні потреби регіонів і територіальних громад залишаються низькими і потребує подальшого дослідження і вдосконалення.
На основі проведеного аналізу ми виділяємо наступні недоліків міжбюджетних відносин: невідповідність між зобов’язаннями за видатками місцевих бюджетів та джерелами фінансування; недостатнє регулювання у сфері виконання делегованих повноважень; слабкий ступінь кореляції між реальними потребами місцевих бюджетів у коштах з державного бюджету та їх відображенням у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів: (багаторівневість та складність тлумачення параметрів у формулі розподілу між бюджетних трансфертів; не врахування у формулі складену у попередній період мережу бюджетних установ; не врахування фінансової достатності чи нестачі фінансових коштів окремих територіальних одиниць; частий перегляд формули протягом одного бюджетного року); нерівномірне співвідношення „дотація-субвенція” у структурі трансфертів; нормативна неврегульованість забезпечення видатків на соціальні потреби; недостатність повноважень місцевих органів влади; законодавче різнотлумачення одного і того ж поняття; диспропорції співвідношення обсягів першого і другого кошика доходів місцевих бюджетів; неефективна децентралізація бюджетної системи.
Дослідження міжбюджетних відносин в системі бюджетного процесу Львівської області довело що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими для організації управління економікою і соціальною сферою на території області.
Тому для вирішення цих складних завдань необхідно вжити ряд заходів, а саме:
1. Встановити відповідність між видатками та доходами місцевих бюджетів.
2. Запровадити державні гарантії фінансового забезпечення виконання делегованих повноважень місцевими органами влади.
3. В основі політики фінансового вирівнювання передбачити зацікавленість місцевих органів влади, залишаючи частку коштів від перевиконання надходжень до бюджету.
4. Внести зміни до формули розподілу міжбюджетних трансфертів щодо використання індексів видаткових потреб, які дозволять врахувати місцеві особливості розвитку – зокрема щільність проживаючого населення, рівень екологічного забруднення; спроститипоказники та окремі формули, що використовуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів; встановити мораторій на внесення змін до формули упродовж одного бюджетного періоду.
5. Внести зміни в структуру міжбюджетних трансфертів а саме: забезпечити пріоритетність надання цільових субвенцій, збільшити частку субвенцій на соціально-економічний розвиток, сформувати механізм запровадження конкурсних процедур фінансування місцевих програм.
6. Встановити жорстку відповідність між фінансуванням видатків, які спрямовані на вирішення питань місцевого значення і не враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, і обсягом власних доходів місцевих бюджетів. Інші видатки доцільно фінансувати за рахунок закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, що дозволить уникнути зустрічних фінансових потоків і посилити контроль за використанням коштів та наданням трансфертів.
7. Покласти в основу фінансового вирівнювання нормативи соціальних стандартів надання послуг населенню.
8. Включити до Державного бюджету України спеціальну бюджетну програму розвитку регіонів.
9. Необхідно створити нормативну базу для надання прямих міжбюджетних трансфертів, яка має чіткіше визначити компетенцію місцевих органів влади та держави, розмежувати їх джерела доходів.
10. Доцільно було б прийняти спеціальний закон про місцевий бюджет, в якому визначити основні доходи й видатки місцевих бюджетів, порядок їхвиконання, основи надання прямих бюджетних трансфертів, процедура надання їх, контроль за використанням тощо.
11. Макроекономічні цілі повинні досягатися виключно за рахунок централізованих фінансових ресурсів.
12. Ефективна система міжбюджетних відносин повинна відповідати наступним критеріям: достатність дохідної бази, зусилля спрямовані на повне стягнення податків та обов’язкових платежів і контроль видатків, справедливість, прозорість і стабільність
Здійснення цих заходів, внесення змін до Бюджетного кодексу України та використання зарубіжного досвіду міжбюджетних відносин і пристосування його до наших умов дасть змогу покращити міжбюджетні відносини, досягти фінансової самостійності та забезпеченості фінансовими ресурсами органи місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань і вирішення місцевих проблем.
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України. Закон України від 21.06.2001 №2542-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37.
2. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96 ВР // Відомості Верховної Ради України 1996. -№ 30
3. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Бодров В.Т. та ін. Реформування між бюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – К., 2004. – 400 с.
4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання». КОО, 1999. – 487 с.
5. Сунцова О.О. Місцеві фінанси: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 560 с.
