Буркало Ю.М. Аналіз державної політики у сфері страхування під час війни

УДК 336
Буркало Ю.М., 2025
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-42С

Повномасштабна війна різко катапультувала страховий сектор у кризу, спричинивши масові руйнування майна (житла, активів) та шкоду життю і здоров’ю. Ключовою перешкодою стало те, що на момент початку агресії переважна більшість полісів ігнорувала покриття воєнних ризиків. Це створило гостру проблему як для споживачів, що залишилися без захисту, так і для самих страховиків, які були не готові до такого безпрецедентного виклику. Компанії терміново розпочали розробку нових, більш релевантних і доступних пропозицій.
Однією з найбільш успішних відповідей ринку стала кардинальна цифровізація страхових послуг: переведення оформлення полісів та врегулювання випадків в онлайн-формат, а також оперативна верифікація даних через державні реєстри. Цей технологічний стрибок не лише покращив взаємодію між учасниками, але й гарантував критично важливу швидкість виплат, що сприяло відновленню довіри та прозорості.
Центральне місце у цій трансформації посіло впровадження електронних договорів (е-полісів), які мають повну юридичну силу без паперового носія. Електронне ОСЦПВ стало наймасовішим, отримавши законне визнання ще у 2018 році згідно з Розпорядженням № 3631 Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг [1]. Сьогодні е-поліси є стандартом для «Зеленої картки», майнового та туристичного страхування, пропонуючи зручність, швидкість і надійність завдяки миттєвому внесенню в базу МТСБУ та інтеграції в «Дію».
Паралельно з діджиталізацією, суттєвих змін зазнала й продуктова лінійка. Страховики почали формувати специфічні програми: страхування військових ризиків, медичний захист для біженців, а також покриття для персоналу гуманітарних місій (наприклад, журналістів у зонах бойових дій). Проте, виключення воєнних ризиків залишається стандартом у більшості договорів, що є світовою практикою. Причина — непідйомний, катастрофічний масштаб збитків, який зазвичай перевищує фінансові можливості приватних компаній.
Воєнні збитки умовно поділяють на дві категорії [2]:
1. Прямі збитки: пряме знищення або пошкодження фізичних активів (нерухомість, транспорт, обладнання).
2. Непрямі збитки: призупинення роботи, втрата прибутку чи клієнтів.
Незважаючи на державну програму «єВідновлення», що частково компенсує зруйновану нерухомість, вона залишає критичний пробіл у відшкодуванні рухомого майна. Обмеженість лімітів та охоплення державної компенсації створює нагальну потребу для фізичних та юридичних осіб у приватному страхуванні. Самі ж страхові компанії лише обережно пропонують послуги, обмежуючись відшкодуванням лише прямих збитків.
Усвідомлюючи обмеженість приватних страховиків, Уряд посилює заходи для створення комплексної системи компенсації. 30 грудня 2024 року було представлено ключовий законопроєкт «Про систему страхування воєнних ризиків» №12372 (спільна розробка НБУ, Мінекономіки та Мінфіну). Мета — захистити інтереси громадян та бізнесу шляхом врегулювання відшкодування фізичних збитків (особливо заставного майна та житла) з планом розширення обов’язкового страхування [3].
Законопроєкт передбачає об'єднання всіх програм і залучення міжнародних перестраховиків. Вже діють ефективні пілотні проєкти (наприклад, програма Unity для суден, ініціативи з MIGA, робота Експортно-кредитного агентства). Заплановано, що система фінансуватиметься через обов'язкові внески та донорську допомогу, а управлятиме нею Державна агенція зі страхування воєнних ризиків [3].
Крім того, у жовтні 2025 року Уряд анонсував новий механізм компенсації для бізнесу, що є відповіддю на його критичні потреби у фінансових гарантіях. Компенсації розділено на дві групи [4]:
• Прифронтові зони: суб'єкти господарювання отримають до 10 млн грн за пошкодження майна.
• Інші регіони: держава компенсуватиме частину страхових премій за полісами від воєнних ризиків (за моделлю «5-7-9%»).
Незважаючи на значні адаптаційні зусилля, український страховий ринок стикається з невирішеними викликами: низький рівень проникнення страхування та хронічна проблема покриття воєнних ризиків, де приватні компанії покладаються лише на власні ресурси через відсутність міжнародного перестрахування.
Уряд має запровадити стимулюючі фіскальні механізми для підвищення «культури відповідальності» та залучення нових клієнтів. Зокрема, для пожвавлення страхування життя необхідно надати податкові пільги фізичним особам, які укладають довгострокові накопичувальні та пенсійні договори. Це забезпечить додаткові інвестиційні ресурси як для громадян, так і для держави.

1. Про затвердження Змін до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів : Розпорядж. Нац. коміс., що здійснює держ. регулювання у сфері ринків фінанс. послуг від 31.08.2017 № 3631 : станом на 1 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-17#Text
2. Страхування воєнних ризиків в Україні: що потрібно знати бізнесу. Інтерфакс-Україна. URL: https://interfax.com.ua/news/general/1116171.html
3. Мінекономіки та НБУ презентували систему страхування воєнних ризиків. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. 2024, 3 жовтня. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=aabc6cca-645b-4cdd-9229-324780878348&title=StrakhuvanniaVonnikhRizikiv
4. Уряд запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу, – Юлія Свириденко. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. 2025, 24 жовтня. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zapuskaie-mekhanizm-kompensatsii-voiennykh-ryzykiv-dlia-biznesu-iuliia-svyrydenko