Дюг І.П. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні

Дюг І.П. 2025
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с


Система недержавного пенсійного забезпечення посідає важливе місце в загальній структурі пенсійної системи, адже забезпечує громадянам більшу гнучкість і ефективність у розпорядженні власними пенсійними накопиченнями. Насамперед це проявляється у можливості самостійного вибору інвестиційної стратегії та фінансових установ, у яких здійснюється накопичення коштів, відповідно до індивідуальних потреб, мотивів і переваг учасників, а також у здатності диверсифікувати свої заощадження для зниження ризиків.
Згідно даними Реєстру недержавних пенсійних фондів станом на 30.06.2025 містилася інформація про 57 недержавних пенсійних фондів та 15 адміністраторів НПФ – в Реєстрі професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків (станом на 30.06.2024 у Державному реєстрі налічувалось 60 НПФ та 18 адміністратори). Недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 7 регіонах України, найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві – 38, або 76,0% від загальної кількості діючих НПФ [1].
Кількість НПФ поступово, але неухильно скорочувалась з 2019 по 2025 роки (з 65 до 57), зокрема за рахунок зменшення корпоративних та відкритих фондів, що свідчить про оптимізацію та злиття менших фондів, особливо під впливом посилення регуляторних вимог НКЦПФР та економічних викликів воєнного часу. Ще більш значне скорочення кількості адміністраторів НПФ (з 22 до 15) вказує на концентрацію ринку адміністративних послуг, де функціонує менша кількість великих, фінансово стійких гравців, які обслуговують більшість пенсійних фондів [2]. Це є закономірним процесом для фінансового ринку в умовах посилення регулювання та економічної нестабільності (особливо під час війни). Ринок стає більш концентрованим, де домінує менша кількість великих і стійких гравців, як серед самих фондів, так і серед компаній, що їх обслуговують.
Кількість вкладників системи НПЗ постійно зростає з року в рік. Станом на 30.06.2024 кількість вкладників-фізичних осіб становила 88,3 тис. осіб, а у 2025 році – 90,5 тис. осіб, тобто приріст склав близько 2,5%. Аналогічно збільшення кількості пенсійних контрактів станом на червень 2025 року пов'язане зі збільшенням пенсійних контрактів з фізичними особами - з 81 тис. до 93,3 тис., що свідчить про активізацію укладання нових угод і поступове відновлення інтересу населення до системи недержавного пенсійного забезпечення. Кількість вкладників-юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців залишилася на рівні 1,9–2 тис., а пенсійних контрактів із цією групою — 6,7–6,8 тис., тобто суттєвих змін не відбулося [1]. Це означає, що корпоративний сегмент залишається відносно стабільним, але не демонструє зростання, можливо через економічні ризики та обмежені фінансові можливості бізнесу.
Упродовж 2019–2025 років загальна кількість учасників недержавних пенсійних фондів та осіб, які отримали або отримують пенсійні виплати, характеризувалася відносною стабільністю з незначними коливаннями, що свідчить про стриманий розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Кількість учасників НПФ збільшилася з 860,8 тис. осіб у 2019 р. до 887,9 тис. осіб у 2025 р., що становить загальний приріст лише на 3,2 % за шість років. У 2022 р. спостерігалося незначне зниження (-0,3 %), спричинене військовими подіями, падінням реальних доходів і міграцією населення. У 2023–2025 рр. темпи зростання залишались мінімальними, що свідчить про стабілізацію без суттєвого розширення бази учасників. Натомість кількість осіб, які отримали або отримують пенсійні виплати, демонструє позитивну тенденцію до збільшення. Відтак, зростання цього показника є наслідком поступового старіння учасників системи, які досягли пенсійного віку, та зростання довіри до НПФ як стабільного джерела додаткового доходу. Проте у 2025 р. кількість таких осіб зменшилася до 92 тис. (-2,4 %). Це може бути зумовлено завершенням дії частини пенсійних контрактів [1].
Станом на 30.06.2025 загальна кількість учасників НПФ становила 887,9 тис. осіб, з яких отримали/отримують пенсійні виплати 92,0 тис. осіб (10,4% від загальної кількості учасників), при цьому, кількість учасників, НПФ, які отримують виплати на визначений строк –– 2,7 тис. осіб (0,3% від загальної кількості учасників) [1].
Розподіл учасників НПФ за віковими групами демонструє нерівномірну участь різних поколінь у системі недержавного пенсійного забезпечення. Найчисельнішою групою є особи віком 25–50 років, які становлять 410,1 тис. осіб або 46 % усіх учасників. Саме ця вікова категорія має найвищу економічну активність і стабільні джерела доходів, що дає змогу здійснювати регулярні пенсійні внески. З іншого боку, це також свідчить про те, що громадяни починають замислюватися про майбутнє пенсійне забезпечення переважно після 25 років, коли стабілізується трудова діяльність. Другою за чисельністю групою є особи віком 50–60 років (249,6 тис. осіб або 28 %). Для цієї категорії характерне прагнення убезпечити себе від ризиків зниження доходів у передпенсійному віці. Зростання частки учасників цього віку також може бути наслідком активного залучення працівників підприємств, які використовують НПФ як елемент корпоративної соціальної політики. Особи до 25 років становлять 224,9 тис. осіб (25 %), що є відносно позитивним показником, адже свідчить про поступове підвищення фінансової обізнаності молоді та її готовність робити довгострокові накопичення. Найменшу частку мають учасники віком понад 60 років — лише 3,3 тис. осіб (1 %) [1]. Це закономірно, адже більшість із них уже перейшли до етапу отримання виплат або не виявляють зацікавленості у відкритті нових пенсійних контрактів через короткий горизонт інвестування.
Недержавним пенсійним фондам властиво формувати інвестиційні портфелі з мінімальним рівнем ризику. У зв'язку з цим, критично важливим є вибір таких інвестиційних інструментів, які здатні не лише забезпечити захист пенсійних заощаджень від інфляційного знецінення, але й гарантувати визначений приріст капіталу.
Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян, тому структура активів НПФ, а отже і стратегія інвестування є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ. Слід відзначити домінування двох низько ризикових інструментів станом на червень 2025 року, які сукупно займають понад 90% активів: майже половина коштів (48,9%) розміщена у державних цінних паперах, а друга значна частина (42,9%) — у грошових коштах на депозитних рахунках. Іншими напрямами інвестування пенсійних активів стали облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (4,9%), акції (1,0%), банківські метали (0,7%), дебіторська заборгованість (0,6%), об’єкти нерухомості (0,5%). Як наслідок, НПФ фактично не використовують інструменти для капіталізації (частка акцій складає лише 1,0%) і, відповідно, не можуть забезпечити високу реальну дохідність для своїх учасників, оскільки консервативні інструменти часто не здатні перекрити інфляційне знецінення.
Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2025 становив 5 368,4 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 30.06.2024 на 819,8 млн. грн., або на 18,0% [1].