DataLife Engine > Методологія і творчість у дослідженні економіки > Зубченко В. Д. БЛОКЧЕЙН-АНАЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНИХ ЗЛОЧИНІВ

Зубченко В. Д. БЛОКЧЕЙН-АНАЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНИХ ЗЛОЧИНІВ


23-05-2025, 22:06. Разместил: Зубченко В. Д.
УКД 336
Зубченко В. Д.
БЛОКЧЕЙН-АНАЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНИХ ЗЛОЧИНІВ

Блокчейн-технології створили революційні зміни у фінансовій сфері, але водночас відкрили нові можливості для злочинної діяльності, що вимагає розробки специфічних методів розслідування. Криптовалютні злочини стали серйозним викликом для правоохоронних органів усього світу, оскільки традиційні методи фінансового розслідування виявилися недостатньо ефективними для роботи з децентралізованими системами. Блокчейн-аналітика виникла як потужний інструмент, що дозволяє слідчим відстежувати криптовалютні транзакції, встановлювати зв'язки між різними адресами та ідентифікувати учасників злочинних схем. Унікальні властивості блокчейну, такі як незмінність записів та публічність більшості транзакцій, створюють можливості для детального аналізу фінансових потоків, які раніше були недоступні при роботі з традиційними банківськими системами [2].
Технічні основи блокчейн-аналітики базуються на детальному вивченні структури розподілених реєстрів та алгоритмів, що забезпечують функціонування криптовалютних мереж. Кожна транзакція в блокчейні містить унікальний ідентифікатор, адреси відправника та отримувача, суму переказу та мітку часу, що створює вичерпний аудиторський слід. Спеціалізовані програмні інструменти дозволяють автоматизувати процес збирання та аналізу цих даних, створюючи детальні карти транзакцій та виявляючи приховані зв'язки між різними учасниками мережі. Алгоритми кластеризації допомагають групувати адреси, що належать одному користувачу, навіть якщо він намагається приховати свою особу через використання множинних гаманців. Графічний аналіз дозволяє візуалізувати складні схеми руху коштів та ідентифікувати ключові вузли в злочинних мережах.[1].
Методи відстеження криптовалютних транзакцій включають різноманітні техніки, що дозволяють прослідкувати шлях коштів від джерела до кінцевого призначення. Кластеризація адрес є одним з основних методів ідентифікації користувачів, що базується на аналізі патернів використання адрес та виявленні спільних ознак у транзакціях. Евристичний аналіз допомагає встановити зв'язки між адресами на основі типових поведінкових патернів, таких як сума залишків або час здійснення операцій. Аналіз забрудненості дозволяє відстежити «забруднені» криптовалютні кошти, пов'язані зі злочинною діяльністю, навіть після їх проходження через складні схеми відмивання. Алгоритми машинного навчання допомагають автоматично виявляти підозрілі транзакції та класифікувати адреси за ступенем ризику причетності до злочинної діяльності.
Спеціалізовані програмні рішення для блокчейн-аналітики стали незамінними інструментами для правоохоронних органів у розслідуванні криптовалютних злочинів. Платформи аналітики блокчейну належать до провідних рішень, що надають комплексні можливості для аналізу блокчейн-даних та відстеження криптовалютних транзакцій. Ці системи містять величезні бази даних з інформацією про криптовалютні адреси, пов'язані з біржами, онлайн-сервісами та злочинними активностями. Автоматизовані сповіщення допомагають виявляти підозрілі операції в режимі реального часу, а інтуїтивні інтерфейси дозволяють слідчим без глибоких технічних знань ефективно працювати з блокчейн-даними. [2].
Практичні застосування блокчейн-аналітики в розслідуванні різних типів криптовалютних злочинів демонструють високу ефективність цих методів. Атаки програм-вимагачів часто залишають чіткі сліди в блокчейні, оскільки зловмисники вимагають оплату на конкретні криптовалютні адреси, що дозволяє відстежити весь шлях коштів від жертв до кінцевих отримувачів. Розслідування нелегальних онлайн-ринків значно виграє від блокчейн-аналітики, яка допомагає встановити зв'язки між різними учасниками нелегальних ринків та виявити схеми відмивання доходів від торгівлі наркотиками або іншими заборонними товарами. Злом криптовалютних бірж створює масштабні інциденти, розслідування яких вимагає відстеження величезних сум викрадених коштів через складні схеми їх розподілу та приховування. Шахрайські схеми у сфері децентралізованих фінансів та невзаємозамінних токенів також піддаються ефективному розслідуванню завдяки прозорості блокчейн-транзакцій [4].
Виклики та обмеження блокчейн-аналітики визначають напрями подальшого розвитку цієї галузі та необхідність постійної адаптації методів розслідування. Приватні криптовалюти створюють значні труднощі для аналітиків через використання вдосконалених криптографічних технік, що приховують деталі транзакцій. Сервіси змішування та протоколи перемішування ускладнюють відстеження коштів, розбиваючи зв'язки між вхідними та вихідними транзакціями. Децентралізовані біржі та атомарні обміни дозволяють обмінювати криптовалюти без використання централізованих платформ, що ускладнює ідентифікацію учасників операцій. Міжмережеві мости створюють можливості для переведення активів між різними блокчейн-мережами, що вимагає комплексного аналізу множинних розподілених реєстрів. Постійний розвиток нових криптовалютних технологій вимагає від правоохоронних органів регулярного оновлення знань та інструментів для ефективного розслідування злочинів у цій динамічній сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Балазюк О., Пилявець В. Технологія блокчейн: дослідження суті та аналіз сфер використання. Економіка та суспільство. 2022. № 43. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-13 (дата звернення: 23.05.2025).
Криптовалюти та технології blockchain: інновації у протидії корупції. JustTalk. URL: https://justtalk.com.ua/post/kriptovalyuti-ta-tehnologii-blockchain-innovatsii-u-protidii-koruptsii (дата звернення: 23.05.2025).
Про віртуальні активи : Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX : станом на 15 листоп. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text (дата звернення: 23.05.2025).
Хак Сіддікі Н., Мовчан Р. О. Криптовалюти та blockchain-технології у сучасній противоправній діяльності. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2018. Т. 1, № 10. С. 78–83.

Вернуться назад