Зубченко В.Д. ЦИФРОВІ СЛІДИ В РОЗСЛІДУВАННІ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ

УКД 336
Зубченко В. Д.
ЦИФРОВІ СЛІДИ В РОЗСЛІДУВАННІ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ

Сучасні економічні злочини все частіше залишають цифрові сліди, які стають ключовими доказами у кримінальних справах. Розвиток інформаційних технологій кардинально змінив підходи до вчинення фінансових махінацій, але водночас створив нові можливості для правоохоронних органів у розслідуванні таких злочинів. Цифрові докази мають унікальні властивості, що відрізняють їх від традиційних речових доказів - вони можуть зберігатися в різних місцях одночасно, легко копіюватися та передаватися на великі відстані. Електронні сліди злочинної діяльності залишаються в комп'ютерних системах, мобільних пристроях, хмарних сервісах та мережевих з'єднаннях, створюючи потужну доказову базу для слідчих органів [1].
Банківські та фінансові системи генерують величезні обсяги цифрових даних, які містять детальну інформацію про всі транзакції та операції клієнтів. Електронні платіжні системи фіксують не лише суму та час операції, але й IP-адреси користувачів, дані про пристрої, з яких здійснювалися транзакції, та геолокаційну інформацію. Слідчі можуть відстежувати весь шлях грошових коштів через різні банківські рахунки, виявляючи складні схеми відмивання доходів або фіктивні операції. Метадані фінансових операцій часто містять більше інформації, ніж самі транзакції, дозволяючи встановити зв'язки між різними учасниками злочинних схем. Аналіз часових міток операцій може виявити підозрілі патерни активності або координацію дій між співучасниками.
Комп'ютерна техніка та мобільні пристрої підозрюваних містять багато цінної інформації для розслідування економічних злочинів. Жорсткі диски комп'ютерів зберігають не лише активні файли, але й видалені дані, які можна відновити за допомогою спеціального програмного забезпечення. Електронна пошта, повідомлення в месенджерах та документи Microsoft Office часто містять докази планування злочинної діяльності або розподілу незаконно отриманих коштів. Смартфони зберігають історію дзвінків, SMS-повідомлень, фотографії та дані про місцезнаходження власника, що може підтвердити його присутність у певних місцях у критичний час. Браузери зберігають історію відвідувань веб-сайтів, що може виявити цікавість підозрюваного до специфічних фінансових інструментів або методів приховування доходів [3].
Мережеві сліди та інтернет-комунікації відкривають нові можливості для встановлення фактів злочинної діяльності та зв'язків між співучасниками. Логи інтернет-провайдерів містять інформацію про всі з'єднання користувачів з мережею Інтернет, включаючи час, тривалість сесій та IP-адреси відвідуваних ресурсів. Соціальні мережі стали джерелом цінної інформації про спосіб життя підозрюваних, їхні зв'язки та фінансові можливості. Месенджери та додатки для відеозв'язку зберігають історію спілкування, яка може містити прямі докази змови або планування злочинів. Хмарні сервіси зберігання даних дозволяють злочинцям обмінюватися документами та координувати свої дії, але водночас створюють додаткові можливості для правоохоронців отримати доступ до цієї інформації [4].
Криптовалюти та блокчейн-технології створили нові виклики для розслідування економічних злочинів, але водночас надали слідчим потужні інструменти для відстеження фінансових операцій. Блокчейн-мережі зберігають незмінні записи про всі транзакції, створюючи постійний аудиторський слід, який неможливо видалити або підробити. Спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє аналізувати криптовалютні транзакції, встановлювати зв'язки між різними гаманцями та ідентифікувати користувачів через біржі обміну. Токенізовані активи та смарт-контракти містять програмний код, який може виявити автоматизовані схеми шахрайства або маніпуляцій з цінними паперами. Децентралізовані фінансові протоколи створюють нові можливості для відмивання коштів, але їхня відкритість дозволяє слідчим отримати повну картину фінансових операцій [5].
Технічні методи збирання та аналізу цифрових доказів вимагають спеціальної підготовки слідчих та використання професійного обладнання. Криминалістичне копіювання цифрових носіїв інформації повинно здійснюватися з дотриманням строгих процедур для забезпечення юридичної значущості отриманих доказів. Форензичний аналіз включає відновлення видалених файлів, дешифрування захищених даних та аналіз файлової системи для встановлення хронології подій. Спеціалізовані програмні комплекси дозволяють автоматизувати процес пошуку підозрілих файлів, аналізу комунікацій та побудови схем зв'язків між різними об'єктами. Міжнародна співпраця стає особливо важливою при роботі з цифровими доказами, оскільки дані можуть зберігатися на серверах у різних країнах, що вимагає використання механізмів міжнародної правової допомоги для їх отримання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Демидова Є. Є. Цифрові сліди кримінального правопорушення: поняття та особливості. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2024. Т. 4, № 85. С. 71–75. URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.10 (дата звернення: 23.05.2025).
Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI : станом на 9 трав. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 23.05.2025).
Опанасюк А. А. Класифікація економічної злочинності як засіб формалізованої ідентифікації аудиту в системі запобігання та протидії економічній злочинності. Ефективна економіка. 2020. № 9. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.9.147 (дата звернення: 23.05.2025).
Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22.05.2003 № 851-IV : станом на 1 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text (дата звернення: 23.05.2025).
Хак Сіддікі Н., Мовчан Р. О. Криптовалюти та blockchain-технології у сучасній противоправній діяльності. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2018. Т. 1, № 10. С. 78–83.