Карпа І. Ю. Методи виявлення ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами на державних підприємствах

УДК 336
© Карпа І. Ю., 2020
ЛНУ ім. Івана Франка, Екк-32с

Методи виявлення ознак нецільового використання бюджетних коштів службовими особами на державних підприємствах

Одна з найбільших та найважливіших проблем сучасного економічного розвитку держави є невиконання вимог ст. 95 Конституції України щодо ефективного використання державних фінансових ресурсів на загальносуспільні потреби, розміру й цільового спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
– бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
– напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
– бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
На об’єктах бюджетної сфери та в бюджетних установах фіксуються злочини, що передбачені багатьма статтями Кримінального кодексу України (проти власності, господарські злочини, злочини у сфері службової діяльності, злочини проти авторитету органів державної влади та органів державного самоврядування та ін.).
На мою думку, найбільш суттєвими причинами нецільового використання коштів державного бюджету є недосконалість нормативної бази, що регламентує контроль за обігом бюджетних коштів, та недостатня обізнаність працівників ДЗЕ із законами та нормативними актами, що регламентують бюджетну сферу.
З метою виявлення нецільового використання бюджетних коштів, розроблена певна методика, яка базується на тактичних заходах, суть яких полягає: у відшукуванні потрібної інформації; її вилученні з інших систем; скеруванні каналами зв’язку у підрозділи ДЗЕ. До таких тактичних прийомів належать:
1) встановлення та підтримання ділових контактів з адміністраціями державних підприємств, установ, організацій, громадськими формуваннями, об’єднаннями населення по місцю роботи та проживання службових осіб. Це дає можливість своєчасно ознайомитись з матеріалами ревізій, перевірок, документами бухгалтерського обліку, особливостями процесу використання бюджетних коштів, організацією постачання товарів, надання послуг та виконання робіт за бюджетні кошти тощо;
2) встановлення довірчих відносин з особами, що працюють у бюджетній сфері, які можуть мати інформацію, що становить інтерес для працівників ДЗЕ, проте через певні причини ретельно приховують її. Використання конфіденційної допомоги таких осіб відкриває доступ до такої інформації;
3) використання особистого пошуку, візуального спостереження, оперативної установки, оперативного опитування, оперативного огляду тощо для вивчення приховуваних від оперативних працівників явищ, фактів, предметів, документів та отримання в такий спосіб своєчасної та достовірної інформації про нецільове використання бюджетних коштів.
Пошуковий метод є одним із найефективніших, оскільки він дозволяє виявити такі ознаки нецільового використання бюджетних коштів службовою особою :
– безпідставне підвищення заробітної плати у тій чи іншій бюджетній установі, тобто за відсутності відповідного нормативно-правового акта, який встановлює підвищений розмір заробітної плати;
– невмотивована виплата премії окремим працівникам бюджетної установи;
– проведення у бюджетній установі капітального або поточного ремонту, на який не було передбачене бюджетне фінансування у відповідному фінансовому році;
– придбання бюджетною установою окремих основних засобів високої вартості: автомобілів, комп’ютерів тощо;
– стійка фінансова неспроможність підприємства – одержувача бюджетних коштів;
– явна невідповідність профінансованих заходів цілям, встановленим у планових документах (розписі бюджету, плані асигнувань, кошторисі доходів і видатків, лімітних довідках);
– відсутність або невідповідність законодавству вказаної у документах мети, на яку виділяються кошти;
– наявність у документах на виділення коштів заперечень з боку інших службових осіб (бухгалтерів, працівників юридичної служби, вищих службових осіб) або відсутність їх віз на документах, коли це є обов’язковим;
– невідповідність характеру господарської діяльності одержувача цілям, на які виділено бюджетні кошти тощо .
Тобто, для запобігання неправомірних дій службових осіб необхідна чітка правова база, швидка реакція і злагоджені дії правоохоронних органів. Також , як на мене, необхідно удосконалити методику виявлення злочинів, впровадити нові технології та дистанційний контроль за роботою службових осіб, особливо на державних підприємствах.