Лозакович Р.О. ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦКОМФІНПОСЛУГ

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦКОМФІНПОСЛУГ

Сучасний стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні неповною мірою відповідає загальносвітовим тенденціям, що призводить до його суттєвого відставання, неконкурентоспроможності, ізольованості та неготовності увійти у глобальну фінансову систему. А це може негативно вплинути на розвиток національної економіки, місце України у світовому економічному просторі. Основними проблемами українського ринку фінансових послуг є:
• відсутність належних правових засад для повноцінного розвитку ринку фінансових послуг;
• розбіжності в законодавчих актах, які регулюють діяльність як самого фінансового ринку, так і окремих фінансових установ;
• постійні зміни в законодавчих актах;
• неефективне державне регулювання;
• високий рівень корупції та тінізації економіки;
• нерозвиненість інфраструктури ринку фінансових послуг;
• недосконалість правової бази;
• відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації щодо діяльності фінансових установ в Україні;
• наявність великих ризиків для інвесторів, позичальників і інших користувачів фінансових послуг.
Система небанківських фінансових інституцій в Україні на сьогодні характеризується низькою капіталізацією, що обумовлено нестабільністю умов ведення бізнесу, незахищеністю права власності та низьким рівнем корпоративного управління. Найхарактернішими ознаками системних проблем у небанківському фінансовому секторі України стали: масовий вихід із України великих європейських гравців фінансового сектору; відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих та закордонних біржах; зменшення обсягу торгів на вітчизняних біржах низька ; низький рівень активів системи пенсійного забезпечення на рівні [3].
Формування ефективної системи діяльності Нацкомфінпослуг має відбуватись із врахуванням принципів, розроблених міжнародними організаціями у сфері контролю та нагляду за фінансовими ринками: Ба- зельським комітетом по нагляду за банківською діяльністю, Міжнародною організацією комісій по цінних паперах (International Organization of Securities Commissions — IOSCO) та Міжнародною асоціацією страхових наглядів (Міжнародною асоціацією страхових наглядів (International Association of Insurance Supervisors — IAIS), Фінансовою комісією з проблем відмивання капіталів (FATF) та Комітетом з питань платіжних та розрахункових систем (CPSS). До них відносяться принципи забезпеченні прозорості, фінансової стійкості, платоспроможності та відповідальності [1].
Таким чином, постає потреба у негайному поліпшенні якості практичної діяльності Нацкомфінпослуг, підвищення довіри громадян до фінансових установ.
Модернізація фінансової системи може відбуватися за двома напрямами: заходи, які випливають з умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та заходи, які випливають із завдань «Стратегії – 2020».
Відповідно до умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стосовно тих напрямів, які розвиваються в процесі реформування фінансової системи ЄС, Нацкомфінпослуг повинна враховувати зміну вимог та стандартів і передбачати можливість або необхідність адаптації до нових умов, що формуються в фінансовій системі ЄС та які спостерігаються вже на даний час.
Основними напрямами реформування ринку фінансових послуг України є [2]:
- дерегуляція на ринках небанківських (парабанківських) фінансових послуг та спрощення регуляторного середовища;
- удосконалення діяльності регулятора та підвищення ефективності державного нагляду;
- захист інтересів споживачів фінансових послуг та відновлення довіри до парабанків;
- регуляторний вплив на розвиток ринків небанківських фінансових послуг.
Для підвищення ефективності функціонування Нацкомфінпослуг та ринку фінансових послуг в цілому слід застосувати такі заходи:
- підвищити автономію та незалежність регуляторів;
- розробити стратегію комунікації всіх регуляторів фінансового ринку;
-підвищити ефективність системи виявлення неефективних учасників фінансового ринку;
- підвищити стандарти розкриття інформації про фінансові послуги;
- встановити чіткі санкції для учасників ринку щодо порушення прав споживачів фінансових послуг;
- регулярно проводити моніторинг рівня фінансової обізнаності громадян та їх розуміння ключових вітчизняних економічних реформ.
Та варто зазначити, що в рамках підписання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом в квітні 2017 року обов’язки нагляду за цілою низкою фінансових посередників будуть передані з НКФП до НБУ і НКЦПФР.
Спеціалісти вважають правильним об’єднати все, що пов’язано з фінансовим сектором під одним регулятором для забезпечення ефективного консолідованого нагляду.
Список використаних джерел
1. Гарбар Ж.В. Форми та інструменти державного регулювання фінансового ринку // Економіка та держава. – 2014. - №10. – С. 18-21.
2. Комплексна програма розвитку фінансового ринку України до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/
3. Коніна М. Сучасний стан фінансового ринку України та шляхи його вдосконалення// ЕКОНОМІЧНИЙ ДИСКУРС Міжнародний науковий журнал. – 2016. – №2. – С. 183–192.