Білецька Д.М. Формування регіональних цільових програм розвитку рекреаційної сфери

Білецька Д.М., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКЛМ-51с

Формування регіональних цільових програм розвитку рекреаційної сфери

На сучасному етапi розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров’я окремої людини та соцiуму конкретної території, що породжує цiлий спектр потреб, реалізацiю яких забезпечує рекреаційна галузь господарства.
Трансформація сфери рекреацiї є одним із головних напрямів територіального економічного розвитку в Україні відповiдно до нацiональних соціально-економічних пріоритетів i цiлей державного регулювання в галузі рекреації та туризму, що визначені в законах України “Про туризм”, “Про Загальнодержавну програму формування національної екологiчної мережі України на 2000-2015 роки”, у “Програмі дій з подальшого впровадження Порядку денного на ХХІ століття”.
Рекреаційна галузь господарювання відiграє значну роль у розвитку нацiональної економіки, структурно посідаючи вагоме місце в територіальних соціально-економічних системах держави. При цьому прiоритети розвитку країни та її окремих територій складаються в сфері рекреаційного природокористування з трьох основних її цілей: економічної, соціальної та екологічної, які у своїй взаємодії спрямовані на створення якісного рекреаційного продукту [3].
Одним з інструментів реалізації регіональної рекреаційно-туристичної політики, який у сучасних умовах дає змогу сконцентрувати фінансові, матеріально-технічні, трудові й інші ресурси, скерувати потенціал підприємств, установ, організацій на вирішення пріоритетних завдань, спрямованих на покращення стану санаторно-курортного господарства, туризму і відпочинку та створення належних умов для забезпечення якісного зростання рівня туристичних послуг, є регіональні цільові програми, зокрема, регіональні програми розвитку рекреації і туризму.
Визначення і правильна постановка завдань у таких програмах, які вважаються стратегічними документами на рівні регіону чи окремих його адміністративних одиниць, повинно, у свою чергу, значно підвищити ефективність управлінських рішень за рахунок комплексного відображення регіональних особливостей туристичної галузі та пов’язаних з нею видів економічної діяльності, врахування намірів суб’єктів галузі, інших зацікавлених структур стосовно перспективного розвитку рекреації, спеціально розроблених механізмів реалізації програмних заходів [2].
Процес розробки програм розвитку рекреаційної сфери регіону, як і будь-який процес планування, складається із процедур і методів конкретизації проблеми, її формування, оцінювання і вибору способів вирішення. На кожній стадії розробки програми проводяться схожі за змістом дослідження, які відрізнятимуться глибиною опрацювання та ступенем конкретизації: формування цілей програми; визначення кількісних характеристик функціональних і об’єктних цілей, цільових нормативів і показників; проектування системи цілей і підсистеми забезпечення програми; розробка комплексу заходів програми за способами досягнення кількісних характеристик; аналіз необхідних витрат ресурсів; оцінювання ефективності програми; розробка системи управління програмою та об’єктами програмної реалізації; узгодження показників і заходів програми з іншими програмними документами [1].
Результати реалізації програми повинні проявитись у декількох аспектах, зокрема соціальному, економічному, екологічному. Економічна функція рекреаційної діяльності полягає головним чином у відтворенні робочої сили; соціальна - у задоволенні специфічних потреб населення у відпочинку, оздоровленні, спілкуванні з природою, що сприяє зміцненню фізичного і етичного здоров’я суспільства; екологічна (природоохоронна) - в запобіганні деградації природних рекреаційних комплексів під впливом антропогенної діяльності, у тому числі й рекреаційної.
Отже, регіональні цільові програми розвитку рекреаційної сфери включають в себе завдання та заходи, спрямовані на розв’язання проблем та розвиток галузі туризму та рекреації певного регіону (області, міста, окремого туристичного регіону, тощо). У меті кожної програми комплексно має бути поєднано економічна доцільність, соціальна ефективність та екологічна допустимість діяльності.


Список використаних джерел:
1. Гулич О. Науково-методичні підходи та алгоритм розробки регіональних програм розвитку рекреаційної сфери / О. Гулич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Л., 2004. - Вип. 1 (XLV). -623 с.
2. Гуслякова О.Ю. Розробка регіональних цільових програм розвитку туристичної індустрії/ Науково-виробничий журнал "Держава та регіони". Серія: Державне управління. - 2012. - №2. - С.155-158.
3. Кислий В.М. Аналіз передумов формування ринку рекреаційних послуг в Україні / В.М. Кислий, Г.М. Шевченко // Механізм регулювання економіки. – 2007. – № 2. – С. 27-36.)