Лагіш М.І. Принципи та механізм державного регулювання страхових відносин

УДК 336
© Лагіш М.І., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, 2011

Принципи та механізм державного регулювання страхових відносин

Принципи та механізм державного регулювання відрізняються в залежності від особливостей країни, ступеня її економічного розвитку,національних традицій,інтеграції у світове співробітництво та інших характеристик.
Історично склалося три типи страхового регулювання. Домінуючою є система коли регулювання страхування здійснюють на рівні вищих органів виконавчої влади(Японія,Німеччина,Швеція,Великобританія). Другий тип-дуалістична побудова системи нормативних актів. Коли деякі аспекти страхування регулюються на національному рівні але основні нормовстановлюючі повноваження передають місцевим(територіальним) органам влади (Канада). Третій тип- відсутність національного законодавства в сфері страхування та регулювання страхових відносин на рівні місцевої влади (США).
Регулююча функція держави в галузі страхування може проявлятися у різних формах:прийняття законодавчих актів,що регламентують страхування;встановлення видів обов’язкового страхування;проведення податкової політики;встановлення пільг страховим організаціям для стимулювання їх діяльності;створення особливого правового механізму,який забезпечує нагляд за функціонуванням страхових організацій.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства,формою якого є ця держава,у створені умов для спокійного і гармонійного розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану,дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти,то вона не виконує своєї суспільної фунцції,не виправдовує свого існування. За таких умов про будь-яке державне управління не може бути й мови.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей.
Міжнародна функція держави полягає в підтримуванні свободи,суверинітету та історичного існування конкретної країни в рамках світового співтовариства.
Економічна функція держави полягає у створенні передумов,необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства.
Держава як суб’єкт макроекономічного регулювання виконує багато функцій.Їх можна поєднати за такими п’ятьма напрямами.
1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші.
2. Формування правових засад формування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності.
3. Усунення вад ринкового саморегулювання.Неспроможність ринку забезпечити ефективний розподіл ресурсів компенсується державним втручанням в економіку.
4. Переросподіл доходів.Економіка оптимальна за Парето, констатує стан що в ньому ресірси суспільства розділено найбільш ефективно. Але ефективний розподіл ресурсів ще не означає найбільш ефективного розподілу доходів членів суспільства.
5. Забезпечення людей обов’язковими товарами. Товари, які держава зобов’язує використовувати називаються обов’язковими товарами.
Для реальної економіки характерні ситуації,коли одночасно мають місце і вади ринку,і вади державного втручання. Приймаючи економічні рішення, слід зіставляти наслідки впливу вад ринку й держави, щоб визначити оптимальну форму та межу державного регулювання.